03.09.2026![Як вичерпати слова?]()
![так вимовив тебе серпень]()
![Дмитро Стус: Культура, яка хоче мати перспективу й розвиватися, неуникненно має стати міською, урбаністичною]()
Читати повністю![Ожина]()
Читати повністю
Посестри. Часопис №224
Дмитро Стус: Культура, яка хоче мати перспективу й розвиватися, неуникненно має стати міською, урбаністичною
Від моменту нашого знайомства з Дмитром Стусом на початку 2000-х я спостерігаю за тим, як він практикує різні способи зробити творчу спадщину поета, перекладача й дисидента Василя Стуса справді виразною в горизонтах ХХІ століття. Тут ідеться про розмаїття підходів, де підготовка і видання книжок та ініціативи круглих столів сусідять із мультимедійними мистецькими вечорами й розвитком порталу СтусЦентру, який сьогодні виконує роль віртуального музею.
Ожина
Наша екскурсоводка – практикантка Ліза, у легкій чорній сукні, злегка бліда, явно не місцева, але виглядає тут дуже природно, якось вписано в інтер’єр. Її руки доглянуті й нервові. Каже, що за часів князів тут усе було зовсім інакше, хіба що камін та величезний підлоговий підсвічник ті самі, решта – назбирано з усіх усюд. Вона постійно плутається в датах, і один студент її поправляє, але, здається, її це мало обходить, сміється і просить менше довіряти Вікіпедії.Рекомендації
Анета Камінська: Я хочу, щоб мої співвітчизники знали таку Україну, яку знаю я: добру, красиву, сильну, відкриту, таку, що заслуговує на перемогу і мирне, щасливе життя
Відома польська поетка й перекладачка Анета Камінська стверджує: перекладати вірші українських авторів почала абсолютно випадково – після однієї зустрічі в книгарні, що стала пророчою. Утім, сьогодні вона є справжнім «голосом» українських поетів у Польщі, які розповідають про криваву війну, розв’язану російськими окупантами. Також Анета Камінська сама пише проникливі вірші про цю війну, пропускаючи через власне серце події, які переживають її численні друзі-колеги в Україні. Ці вірші вона виклала у тритомнику «Кімната з виглядом на війну» у вигляді щоденників. А зараз працює над четвертою книжкою циклу.
Для цього не потрібен автор: хто замість письменників популяризує книжку. Польський досвід
Польська ситуація, як відомо, відмінна. Тут немає потреби захищати свою мову у межах своєї країни. Так само питання заідеологізованого іншомовного контенту для дітей не є таким гострим. Звісно ж, баланс між іноземним та національним актуальний для кожної нації, але тут проблема не сягає масштабу національної безпеки вже на рівні дитячого контенту. Однак певні професійні кола вбачають негативні тенденції у комерціалізації підліткової літератури, у результаті якої величезної популярності набувають книжки, яким, на думку експертів, бракує художньої цінності.
Коли закінчиться війна
«А знаєш, – кажу я, слухаючи твої думки про той день, коли все закінчиться, – в дитинстві я хотіла мати такий особливий килим-літак, на який зможу вмістити всіх, кого люблю. І там, на цьому килимі-літаку, з ними ніколи нічого не станеться. Ані пекуче сонце, ані руйнівна злива. Ані війна, ані смерть. Я досі уявляю цей килим-літак і думаю про всіх людей, яких я на ньому збираю і які житимуть вічно. For ever and ever. Amen».
Кшиштоф Чижевський: Постійний вихід за межі себе – це найкращий спосіб бути собою
Бібліотека української поезії «Перед лицем війни», котру ми видаємо, є певним чином продовженням «Бібліотеки сараєвських письменників», яку ми видавали під час війни в колишній Югославії у вигляді збірок віршів. Нещодавня збірка Вікторії Амеліної «Свідчення», опублікована в Бібліотеці, завершує четверту серію, що є вже сороковою двомовною українською поетичною збіркою. Перекладачі – польські письменники: і ті, які перекладають із української професійно, – Богдан Задура, Лєшек Шаруга чи Анета Камінська, і ті, котрі тільки почали вивчати українську мову й співпрацювати з авторами, які часто добре знають польську, – Юлія Федорчук, Якуб Корнхаузер чи Катажина Шведа. Я сам переклав для цієї серії вірші Наталії Трохим, Ганни Осадко, Дар'ї Суздалової, Юлії Броварної, Анни Малігон та Назара Федорака. У нашому видавництві виходять і інші українські книжки. Нещодавно у серії «Меридіан» вийшли «Я перетворююсь... Щоденник окупації» – вірші та інші тексти Володимира Вакуленка, а також «Війна з тильного боку» Андрія Любки.
