Посестри. Часопис
Цикли
Школярам
Видавництва
Читальня
26.03.2026
Посестри. Часопис №201
Редакція
/
Звернення
Слова затихають
Навчитися чути, але не втратити дитинності – велика справа. Не кожному вдається, не кожен наважується. Ми сьогодні вже інші, ніж були вчора – не менш натхненні, не більш розчаровані.
Читати повністю
Анна Грувер
/
Бесіда
Готовність слухати. Готовність чути
Інтерв’ю з філософом, перекладачем, публіцистом Вахтанґом Кебуладзе відбулося між травневими обстрілами у Києві 2025-го, напередодні Книжкового Арсеналу. Найцікавіше – повернутися до нього зараз, через понад пів року, звірити, що змінилось і чи змінилось. Подивитися, в який бік рухаємось ми і що відбулося у світі. Зануритися у цю розмову з надзвичайним інтелектуалом і поставити собі нові питання.
Читати повністю
Кристина Домбровська
/
Лірика
Вафлі
«Сама прийшла. Бо я самотня...»
Читати повністю
Кристина Домбровська
/
Лірика
Мій червоний швейцарський ножик
«тільки ми в групі були єдиними власницями цього інструменту, необхідного для виживання...»
Читати повністю
Кшиштоф Чижевський
/
Лірика
могила Станіслава Бараньчака
«шепчуть птахи іноді вітер з озер...»
Читати повністю
Кшиштоф Чижевський
/
Лірика
гарна
«старенька на подвір’ї в Маріуполі ночами так стерегла аличу що аж вросла в неї решточкою життя...»
Читати повністю
Кшиштоф Чижевський
/
Лірика
Мостар
«зламані плечі мосту сочили кров із безодні...»
Читати повністю
Кшиштоф Чижевський
/
Лірика
а що
«якщо смерть є з тобою народжена вилуплена в тобі?..»
Читати повністю
Марія Титаренко
/
Есеї
В(и)гадування слів
Чи ви бачили колись зоопарда? А міряли швидку температуру? Плакали, коли чистили булю? Бавилися із помагателями? Їли габудю чи мопідори? Ходили в їсторан? Боялися кінопланетян? Розбивали собі коління? Каршляли? Годували мумуку? Збирали білясніжники? Чули, як обганяє всі бібіки голосна іу-іу? Ні? Тоді у вас протермінована віза. Як куди? У країну Дитинства. Насправді поновити її легко: просто поспілкуйтесь із жителями цієї країни – дітьми. І не забудьте прихопити зі собою найважливіше: терпіння, чуйність і любов.
Читати повністю
Юлія Стахівська
/
Лірика
Mindfulness
«Вдих – видих, вдих – видих...»
Читати повністю
Юлія Стахівська
/
Лірика
Так давно, що й не забути
«А кухлі солідні, академічні, в гастрономі над Вілією?..»
Читати повністю
Юлія Стахівська
/
Лірика
Кінець року
«Сніг затирає, біліє, імліє, слова затихають...»
Читати повністю
Юлія Стахівська
/
Лірика
О
«Жінка-озеро у водному плащі...»
Читати повністю
Юлія Стахівська
/
Лірика
«Ця чорна пляма ночі за вікном у місті спокою...»
«Твій дім не тільки стіни, сяй...»
Читати повністю
Юлія Стахівська
/
Лірика
Партія
«мій коронний хід – ілюзією, якби ж це знали інші, вони б оцінили її силу...»
Читати повністю
Рекомендації
Олена Олійник
/
Бесіда
Анета Камінська: Я хочу, щоб мої співвітчизники знали таку Україну, яку знаю я: добру, красиву, сильну, відкриту, таку, що заслуговує на перемогу і мирне, щасливе життя
Відома польська поетка й перекладачка Анета Камінська стверджує: перекладати вірші українських авторів почала абсолютно випадково – після однієї зустрічі в книгарні, що стала пророчою. Утім, сьогодні вона є справжнім «голосом» українських поетів у Польщі, які розповідають про криваву війну, розв’язану російськими окупантами. Також Анета Камінська сама пише проникливі вірші про цю війну, пропускаючи через власне серце події, які переживають її численні друзі-колеги в Україні. Ці вірші вона виклала у тритомнику «Кімната з виглядом на війну» у вигляді щоденників. А зараз працює над четвертою книжкою циклу.
Читати повністю
Галина Ткачук
/
Есеї
Для цього не потрібен автор: хто замість письменників популяризує книжку. Польський досвід
Польська ситуація, як відомо, відмінна. Тут немає потреби захищати свою мову у межах своєї країни. Так само питання заідеологізованого іншомовного контенту для дітей не є таким гострим. Звісно ж, баланс між іноземним та національним актуальний для кожної нації, але тут проблема не сягає масштабу національної безпеки вже на рівні дитячого контенту. Однак певні професійні кола вбачають негативні тенденції у комерціалізації підліткової літератури, у результаті якої величезної популярності набувають книжки, яким, на думку експертів, бракує художньої цінності.
Читати повністю
Тетяна Терен
/
Проза
Коли закінчиться війна
«А знаєш, – кажу я, слухаючи твої думки про той день, коли все закінчиться, – в дитинстві я хотіла мати такий особливий килим-літак, на який зможу вмістити всіх, кого люблю. І там, на цьому килимі-літаку, з ними ніколи нічого не станеться. Ані пекуче сонце, ані руйнівна злива. Ані війна, ані смерть. Я досі уявляю цей килим-літак і думаю про всіх людей, яких я на ньому збираю і які житимуть вічно. For ever and ever. Amen».
Читати повністю
Олена Олійник
/
Бесіда
Кшиштоф Чижевський: Постійний вихід за межі себе – це найкращий спосіб бути собою
Бібліотека української поезії «Перед лицем війни», котру ми видаємо, є певним чином продовженням «Бібліотеки сараєвських письменників», яку ми видавали під час війни в колишній Югославії у вигляді збірок віршів. Нещодавня збірка Вікторії Амеліної «Свідчення», опублікована в Бібліотеці, завершує четверту серію, що є вже сороковою двомовною українською поетичною збіркою. Перекладачі – польські письменники: і ті, які перекладають із української професійно, – Богдан Задура, Лєшек Шаруга чи Анета Камінська, і ті, котрі тільки почали вивчати українську мову й співпрацювати з авторами, які часто добре знають польську, – Юлія Федорчук, Якуб Корнхаузер чи Катажина Шведа. Я сам переклав для цієї серії вірші Наталії Трохим, Ганни Осадко, Дар'ї Суздалової, Юлії Броварної, Анни Малігон та Назара Федорака. У нашому видавництві виходять і інші українські книжки. Нещодавно у серії «Меридіан» вийшли «Я перетворююсь... Щоденник окупації» – вірші та інші тексти Володимира Вакуленка, а також «Війна з тильного боку» Андрія Любки.
Читати повністю
Болеслав Лесьмян
/
Лірика
«VII. Задзвени, Зелена Годино! Запалай – гарячіше...» (Зелена година)
«Жар міражем сокир золотих вдарив у сосен тлуми! Треба всіх їх понарікати, ще раз дати їм імена...»
Читати повністю
Зємовіт Щерек
/
Юрій Завадський
/
Бесіда
Зємовіт Щерек: «Я ніколи б не написав про іншу країну щось таке, чого б не наважився написати про Польщу...»
Наше співіснування можна порівняти з життям в одній «хрущівці» – «європівці». І якщо хтось нашого сусіда з поверху атакує ракетами, то може згоріти весь будинок. Очевидною була нагальна потреба допомагати українцям, і не було місця для вагання, наче хтось напав на нас самих. Це продемонструвало, наскільки наші долі – українців і поляків – у цьому спільному будинку насправді пов’язані.
Читати повністю
Архів часопису
Усі номери
Усі
X
Політика стосовно файлів кукі
Сторінка використовує файли кукі відповідно до засад приватності. Окресліть умови доступу таких файлів у вашому випадку