Україно, ми з тобою!
Інститут літератури оголошує Конкурс документальної прози «Українці в Польщі: історія порятунку»
«Українці в Польщі: історія порятунку» — це літературний конкурс на правдиву історію, що документує досвід українців, які стали біженцями внаслідок війни в Україні і знайшли притулок у Польщі.
Літературні резиденції для громадян України
Інститут Літератури у Кракові за підтримки Міністерства культури і національної спадщини оголошує першу програму літературних резиденцій для письменниць і письменників, а також для перекладачок і перекладачів з України. Запрошуємо провести кілька творчих місяців (від трьох до восьми) під егідою Інституту Літератури. Оголошуємо постійний набір заявок без обмеження терміну їх надсилання до прийняття рішення про завершення програми.11.08.2022![ilustracja]()
Читати повністю![ilustracja]()
![Ілюстрація]()
![Ilustracja]()
Читати повністю![ilustracja]()
![ilustracja]()
Читати повністюЧитати повністю
Посестри. Часопис №20
Як любити дитину. Уривки
Хочеш приховати від дитини, що вона гарна? Якщо цього не скаже їй жодна із численних осіб домашнього оточення, це скажуть сторонні люди — дорослі чи ровесники, на вулиці, у крамниці, у саду, будь-де — вигуком, посмішкою, поглядом. Це відкриє дитині упослідженість негарних і непривабливих. Вона зрозуміє, що краса дає привілеї, так само як розуміє, що рука є її рукою, якою можна користуватися.
Я б лишила у шкільній програмі до десяти книжок на рік. Розмова з Валентиною Мержиєвською
Валентина Мержиєвська — експертка з нових освітніх трендів, колумністка, авторка подкастів, співорганізаторка знакового альтернативного шкільного проєкту Беркошко. Що не так зі шкільною програмою з літератури і як її змінити? Що читати з підлітками? Які найсучасніші тренди в освіті звучали на міжнародному освітньому кемпі в Берліні? Який чином говорити про історичний досвід та берегти його? Як далі перебудовувати українську школу і чому Валентина вирішила, попри небезпеку, вже зараз повертатися в Україну.
Вітер і корінь
Кедр мав друзів, яких любив. Звісно, то перш за все були інші дерева та решта рослин, які жили тут, у сквері, серед великого міста. Корені кедра та його близьких і далеких родичів обіймалися під поверхнею землі, розтікалися навсібіч і знову зустрічалися, разом шукали вологу й поживу, змагалися за них і разом з тим допомагали одне одному, утворюючи міцну мережу невидимих рук, які трималися і держали всю рослинність зеленого острівця разом, опираючись злим вітровіям і зливам, що намагалися змити ґрунт і так допомогти шаленцям-буревіям повалити дерева чи понищити трави.Найважливіші гостинці
Думки стрибали в голові білочки, а в серці був дивний настрій: вона тішилася, що побачить рідний Горецьк, і сумувала, бо їхнє дупло вигоріло до тла разом із усіма речами, які вона звикла любити. Запашна подушечка з хмелю, полотняний ведмедик Капчик, улюблені книжки про людей та інших фантастичних істот... Усе це перетворилося на попіл. Сумно повертатися в містечко, яке було сповнене зелені і сміху, друзів і веселих пригод. Воно було, а тепер майже немає...Рекомендації
«Зброя в руках письменника»: розмова Ірини Феофанової з Артемом Чапаєм
Зброєю Артема Чапая завжди було слово, але 24 лютого 2022 року він змінив слово на автомат і тепер захищає Україну від російських окупантів. Про те, як письменник зробив такий вибір, як цей вибір вплинув на нього і на його родину, про війну й літературу ми поговорили з Артемом у листуванні, перебуваючи в різних країнах: він на фронті в Україні, а я – у Польщі.
Галина Крук: «Україна має чим гордитися і має про що говорити світові»
Думаю, що в таких кризових, екзистенційних моментах література виконує дуже базову, радше не естетичну, а терапевтичну функцію. Для психологічної допомоги людині, яка пережила травму (а війна травмує усіх нас, кожного по-різному), важливо знайти слова для опису того, що тебе непокоїть, розповісти про свою травму. Наразі саме ця терапевтична функція виходить для мене на перший план у поезії. Я розказую про те, що мені болить, воно знаходить відгук у тих, кому це теж болить.
Лялька (I–X)
Дорогі друзі! Пропонуємо вашій увазі фрагмент роману «Лалька» Болеслава Пруса в перекладі Лариси Андрієвської. Уперше на теренах Інтернету публікуємо уривки одного з найвідоміших творів у польській літературі другої половини ХІХ століття. Це надзвичайно цікава історія, завдяки якій читач матиме змогу відчути драматичний вир пристрастей героїв, ознайомитися з життям суспільтва та непростими історичними перепетіями, помандрувати разом з головним героєм Станіславом Вокульським складними, але цікавими життєвими шляхами.
