Посестри. Часопис
Цикли
Школярам
Видавництва
Читальня
26.02.2026
Посестри. Часопис №197
Редакція
/
Звернення
Війна не просто вже війна
Позавчора, чотири роки тому, почалося повномасштабне вторгнення в Україну. Війна триває вже дванадцять років. Згадуємо також розстріли на Майдані: повстання супроти диктатури та зросійщення назавжди стало символом народної волі до свобідного й рівноправного українського буття.
Читати повністю
Анета Камінська
/
Лірика
«лікарні в окупованій луганській області...»
«це злочин проти людяності...»
Читати повністю
Анета Камінська
/
Лірика
«вже декілька днів...»
«при світлі окопних свічок...»
Читати повністю
Анета Камінська
/
Лірика
«я вчора йшла на службу Божу...»
«смертю смерть подолав»
Читати повністю
Анета Камінська
/
Лірика
«приїздить ія...»
«артемівськ це бахмут красноармійськ це покровськ дзержинськ це торецьк...»
Читати повністю
Анета Камінська
/
Лірика
«у розповіді каті...»
«росіяни як завжди обстріляли морг...»
Читати повністю
Зоф’я Налковська
/
Проза
Двойра Зелена
– Скажу вам: я хотіла жити. Не знаю чому, бо не мала ні чоловіка, ні родини, нікого, і все одно хотіла жити. Ока не мала, була голодна й холодна – і хотіла жити. Чому? Це скажу вам: для того, щоб розповісти все так, як тепер вам розказую. Нехай світ знає про те, що вони робили.
Читати повністю
Артур Дронь
/
Лірика
«Колись я стану Тарасом Прохаськом...»
«Колись усе це скінчиться...»
Читати повністю
Артур Дронь
/
Лірика
Кульбаби
«Як ми жили в цей розпечений час? Навіщо так міцно любили, що дехто й життя віддавав?..»
Читати повністю
Сергій Осока
/
Проза
Ганна
І от що й досі цікаво Микитовичу – а як там буде? Чи там хати, як і тут? Чи якісь не такі, а з витребеньками та цяцянками? Чи хмари? Коли там самі хмари, то воно мов і нудно, бо як же, коли й подивитися нікуди? Боїться Микитович, що дуже швидко втомиться од хмар, що очі заболять. А, може, там і зовсім нічого? А так ото – лежиш та й лежиш, як тебе поклали, хіба на віко витріщаєшся, якщо є дозвіл очі розплющити. А може, ні? Може, там і річка є? От аби річка, Господи милостивий і милосердний, звели щоб річка, зволь!
Читати повністю
Василь Махно
/
Лірика
Тиша над Тернополем
«Ця війна накрила нас, як води...»
Читати повністю
Василь Махно
/
Лірика
Космос японського саду
«узяти необхідне, – та й беруть космічну тишу, що кущем заквітла.»
Читати повністю
Василь Махно
/
Лірика
Елегія жовтневих ранків
«жовтень з жовтим – спільнокореневі...»
Читати повністю
Василь Махно
/
Лірика
Елегія, якій не придумав назви
«Та час нам кришиться, як в олівців графіти, ламається, як все у цьому світі, нам залишає тільки шум і рух...»
Читати повністю
Василь Махно
/
Лірика
Імператорська ноша
«Літопис каже: з поміж днів та війн, утворений із літер буревій, читай очима ув ґрунтах глибоких...»
Читати повністю
Рекомендації
Олена Олійник
/
Бесіда
Анета Камінська: Я хочу, щоб мої співвітчизники знали таку Україну, яку знаю я: добру, красиву, сильну, відкриту, таку, що заслуговує на перемогу і мирне, щасливе життя
Відома польська поетка й перекладачка Анета Камінська стверджує: перекладати вірші українських авторів почала абсолютно випадково – після однієї зустрічі в книгарні, що стала пророчою. Утім, сьогодні вона є справжнім «голосом» українських поетів у Польщі, які розповідають про криваву війну, розв’язану російськими окупантами. Також Анета Камінська сама пише проникливі вірші про цю війну, пропускаючи через власне серце події, які переживають її численні друзі-колеги в Україні. Ці вірші вона виклала у тритомнику «Кімната з виглядом на війну» у вигляді щоденників. А зараз працює над четвертою книжкою циклу.
Читати повністю
Галина Ткачук
/
Есеї
Для цього не потрібен автор: хто замість письменників популяризує книжку. Польський досвід
Польська ситуація, як відомо, відмінна. Тут немає потреби захищати свою мову у межах своєї країни. Так само питання заідеологізованого іншомовного контенту для дітей не є таким гострим. Звісно ж, баланс між іноземним та національним актуальний для кожної нації, але тут проблема не сягає масштабу національної безпеки вже на рівні дитячого контенту. Однак певні професійні кола вбачають негативні тенденції у комерціалізації підліткової літератури, у результаті якої величезної популярності набувають книжки, яким, на думку експертів, бракує художньої цінності.
Читати повністю
Тетяна Терен
/
Проза
Коли закінчиться війна
«А знаєш, – кажу я, слухаючи твої думки про той день, коли все закінчиться, – в дитинстві я хотіла мати такий особливий килим-літак, на який зможу вмістити всіх, кого люблю. І там, на цьому килимі-літаку, з ними ніколи нічого не станеться. Ані пекуче сонце, ані руйнівна злива. Ані війна, ані смерть. Я досі уявляю цей килим-літак і думаю про всіх людей, яких я на ньому збираю і які житимуть вічно. For ever and ever. Amen».
Читати повністю
Олена Олійник
/
Бесіда
Кшиштоф Чижевський: Постійний вихід за межі себе – це найкращий спосіб бути собою
Бібліотека української поезії «Перед лицем війни», котру ми видаємо, є певним чином продовженням «Бібліотеки сараєвських письменників», яку ми видавали під час війни в колишній Югославії у вигляді збірок віршів. Нещодавня збірка Вікторії Амеліної «Свідчення», опублікована в Бібліотеці, завершує четверту серію, що є вже сороковою двомовною українською поетичною збіркою. Перекладачі – польські письменники: і ті, які перекладають із української професійно, – Богдан Задура, Лєшек Шаруга чи Анета Камінська, і ті, котрі тільки почали вивчати українську мову й співпрацювати з авторами, які часто добре знають польську, – Юлія Федорчук, Якуб Корнхаузер чи Катажина Шведа. Я сам переклав для цієї серії вірші Наталії Трохим, Ганни Осадко, Дар'ї Суздалової, Юлії Броварної, Анни Малігон та Назара Федорака. У нашому видавництві виходять і інші українські книжки. Нещодавно у серії «Меридіан» вийшли «Я перетворююсь... Щоденник окупації» – вірші та інші тексти Володимира Вакуленка, а також «Війна з тильного боку» Андрія Любки.
Читати повністю
Болеслав Лесьмян
/
Лірика
«VII. Задзвени, Зелена Годино! Запалай – гарячіше...» (Зелена година)
«Жар міражем сокир золотих вдарив у сосен тлуми! Треба всіх їх понарікати, ще раз дати їм імена...»
Читати повністю
Зємовіт Щерек
/
Юрій Завадський
/
Бесіда
Зємовіт Щерек: «Я ніколи б не написав про іншу країну щось таке, чого б не наважився написати про Польщу...»
Наше співіснування можна порівняти з життям в одній «хрущівці» – «європівці». І якщо хтось нашого сусіда з поверху атакує ракетами, то може згоріти весь будинок. Очевидною була нагальна потреба допомагати українцям, і не було місця для вагання, наче хтось напав на нас самих. Це продемонструвало, наскільки наші долі – українців і поляків – у цьому спільному будинку насправді пов’язані.
Читати повністю
Архів часопису
Усі номери
Усі
X
Політика стосовно файлів кукі
Сторінка використовує файли кукі відповідно до засад приватності. Окресліть умови доступу таких файлів у вашому випадку