Посестри. Часопис
Цикли
Школярам
Видавництва
Читальня
14.03.2024
Посестри. Часопис №102
Редакція
/
Звернення
Коли б сутінки не загусли
На жаль, весна та війна римуються. На жаль, уже третю весну ми чекаємо не лише квітів, а й каскаду подій, не лише сонця, а й чорного туману невідомості. Номер пронизаний весною і війною.
Читати повністю
Тарас Шевченко
Ой гляну я, подивлюся
«Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали, зраділи б старому...»
Читати повністю
Людмила Тарнашинська
/
Есеї
Вистраждано власним життям. Уривок із книжки «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління»
Постання Шевченка таким, яким вiн є насправдi – без фальшивого глянцю, у всiй глибинi i пророчiй його силi, – таке надзавдання поставив Сверстюк, вирiзьбивши у строгу форму афористичностi те невловне для пересiчного читача, що вдалося йому «схопити» спершу, може, iнтуїтивно, певною мiрою зi спротиву тому образовi, що його iконотворили попередники, а вже потім – мiсяцями, роками роздумiв, перелитих у просвiтлюючi слова-образи.
Читати повністю
Олена Степаненко
/
Лірика
Sister, walk in the air
«пошрамована іменами живих мертвих ненароджених...»
Читати повністю
Олена Степаненко
/
Лірика
Київ-1942
«Ми плачем так часто ніби у наших тілах сочиться вологою глина з якої Господь нас виліпив...»
Читати повністю
Олена Степаненко
/
Лірика
Мова ненависті
«коли дім був домом мова була мовою...»
Читати повністю
Олена Степаненко
/
Лірика
«оживати о 4 ранку у чужому ліжку...»
«тепер це навіки – надягати зранку тіло наче чуже пальто просякле запахами багать...»
Читати повністю
Олена Степаненко
/
Лірика
Явність (Із циклу «Інша вість про радість»)
«день що світає – не матиме ночі ніколи сонце що сходить – не знатиме тіні навіки...»
Читати повністю
Олена Степаненко
/
Лірика
Тиша... (Із циклу «Інша вість про радість»)
«осанна новому саду що сходить зі світла у світло осанна новому саду що виріс посеред нас...»
Читати повністю
Зузанна Ґінчанка
/
Лірика
На випадок із приватного життя
Жартівливий монолог
Читати повністю
Наталія Бельченко
/
Рецензії
Богдан Задура «Сто вільних віршів з України»: порада почитати
Книжкові поради від резидентів Інституту Літератури
Дивитися
Станіслав Ігнацій Віткевич
/
Проза
Ненаситність. Уривок із розділу «Битва та її наслідки»
– Струнко! – подвійна шеренга завмерла. – Правоо-руч! Колоною по два кроком-руш! – пролунала команда. Ґенезип упізнав голос Володійовича (не бачив його за колонами). Ось хто командуватиме ескадроном – цей головний його шкільний «ворог» серед офіцерів! Ну, не щастить так не щастить! Попри це, він рвонув уперед із такою силою, що на мить здалося, ніби він уже там, де триває різанина...
Читати повністю
Ядвіга Маліна
/
Лірика
Великий Голод
«Хтось із далекого світу приїхав пофотографувати. Так хотілося з’їсти його кишеню...»
Читати повністю
Ядвіга Маліна
/
Лірика
Війна приходить
«Навіщо було нам родити мудрих дітей. Хлопців, що писали вірші...»
Читати повністю
Ядвіга Маліна
/
Лірика
Жарт. 2015
«Ну ми й постаріли...»
Читати повністю
Ядвіга Маліна
/
Лірика
Slow Life
«Лежимо собі навзнак із дрібкою погорди...»
Читати повністю
Ядвіга Маліна
/
Лірика
Парадне вбрання
«Радуйся, старий піджачино мого дідуся...»
Читати повністю
Ядвіга Маліна
/
Лірика
Мідний таз
«Навіть ти будеш на мене чекати...»
Читати повністю
Костянтин Москалець
/
Есеї
Війна як піст
Читаючи або дивлячись і слухаючи Кела Ньюпорта, я не раз знаходжу поживу та підтвердження для власних думок, сумнівів, здогадів і текстів. Проте з початком війни ми всі відчули, що зіткнулися з речами, які перебувають у зовсім іншому регіоні буття, ніж ті, про які йдеться авторам із благополучних країн. Виявилося, що фейсбук або телеграм часом залишаються єдиними способами налагодження зв'язку з близькими людьми, які раптово стали далекими, бо ж мобільні мережі зникли або працюють із поважними перебоями. Виявилося, що значно катастрофічнішою за наслідками, ніж інтернет-залежність, є цілковита відсутність інтернету.
Читати повністю
Рекомендації
Войцех Ліґенза
/
Розділ із монографії
Шимборська про Шимборську
У вірші Шимборської рецензент послуговується мовними кліше. Це нічиє мовлення, безособове, часто вкрай умовне. Оте виловлювання характеристик твору (об’єкта) здійснюється з єдиною метою – виловити те, що не узгоджується зі стереотипами, й здолати незвичайність вислову та думки, отже, у результаті за допомогою мовних штампів знищити, убити поезію.
Читати повністю
Віслава Шимборська
/
Лірика
Калюжа
«якась із них могла бути без дна...»
Читати повністю
Олеся Мамчич
/
Лірика
Алея. Планти
«алея видовжується, як життя...»
Читати повністю
Редакція
/
Репортажi
Книжковий Арсенал в умовах війни
Всупереч обставинам у Києві відбувся Книжковий Арсенал – одна з найпотужніших літературних і книжкових подій України.
Читати повністю
Данило Ільницький
/
Есеї
Зелене на сірому тлі. Пам'яті Романа Іваничука
Те, як ми взаємодіяли з Романом Іваничуком – тоді, коли його читали, коли його слухали, а потім йшли гуляти Львовом і думати, – я називаю ефектом Флобера. Він сказав про свою головну героїню: «Емма – це я». А я кажу: Іваничук – це я. Іваничук – це ми. Бо ми абсорбували його світ і виросли на ньому. І він у нас перебуває.
Читати повністю
Адам Міцкевич
/
Лірика
Дорога над прірвою в Чуфут-Кале
Кінь над прірвою
Читати повністю
Антоні Лібера
/
Проза
«Modern Jazz Quartet» (фрагмент роману «Мадам»)
Однією з найнудніших імпрез, якими нас тоді частували, був щорічний фестиваль шкільних хорів та вокальних ансамблів. Згідно з правилами, він завжди відбувався у тій школі, що її представники минулого разу здобули головну нагороду – знаменитого «Золотого солов’я». У минулому році цей жалюгідний трофей отримав ансамбль саме з нашої школи – дурнувате «Екзотичне тріо», що спеціалізувалося на кубинському фольклорі і мало серед нас якнайгіршу репутацію. І тепер, через той їхній клятий успіх, на наші голови звалилося справжнє нещастя: організація фестивалю, «громадська робота» після уроків, і, нарешті, апогей кошмару – триденне прослуховування, увінчане фіналом і концертом лауреатів, присутність на яких була абсолютно обов’язковою, адже правила за прояв гостинності господарів.
Читати повністю
Юзеф Лободовський
/
Проза
Очерети (фрагмент четвертий)
Повість завершується в очеретах, де герой відчуває близькість загибелі. І наче порятунку для нього немає...
Читати повністю
Архів часопису
Усі номери
Усі
X
Політика стосовно файлів кукі
Сторінка використовує файли кукі відповідно до засад приватності. Окресліть умови доступу таких файлів у вашому випадку