Посестри. Часопис
Цикли
Школярам
Видавництва
Читальня
03.09.2026
Посестри. Часопис №224
Редакція
/
Звернення
Як вичерпати слова?
Слова вичерпуються не тоді, коли їх бракує, а коли вони перестають відкривати те, що за ними: рану, місто, постать, утрачену вежу. Цей випуск – про мову, яка важить, болить і повертає видимість. Про намагання сказати «ще не те» – і все-таки говорити.
Читати повністю
Марлена Нємєц
/
Лірика
стрічка
«Дати забрати...»
Читати повністю
Марлена Нємєц
/
Лірика
проїзд
«тепер відведи мову, як відводиш очі...»
Читати повністю
Марлена Нємєц
/
Лірика
укіс
«піднебіння це шарнір мовлення, спритний у гомоні...»
Читати повністю
Марлена Нємєц
/
Лірика
так вимовив тебе серпень
«Якби я була світлом, сьогодні світила б холодно...»
Читати повністю
Марлена Нємєц
/
Лірика
клеймо
«Хто впустив неспокій в такий тісний простір?..»
Читати повністю
Марлена Нємєц
/
Лірика
другий день весни
«Усім цим колись обросте життя...»
Читати повністю
Юлія Ємець-Доброносова
/
Бесіда
Дмитро Стус: Культура, яка хоче мати перспективу й розвиватися, неуникненно має стати міською, урбаністичною
Від моменту нашого знайомства з Дмитром Стусом на початку 2000-х я спостерігаю за тим, як він практикує різні способи зробити творчу спадщину поета, перекладача й дисидента Василя Стуса справді виразною в горизонтах ХХІ століття. Тут ідеться про розмаїття підходів, де підготовка і видання книжок та ініціативи круглих столів сусідять із мультимедійними мистецькими вечорами й розвитком порталу СтусЦентру, який сьогодні виконує роль віртуального музею.
Читати повністю
Андріана Кіндратович
/
Лірика
«завагітніло від вітру рожеве небо...»
«на нулі небосхилу....»
Читати повністю
Андріана Кіндратович
/
Лірика
стилет і стилос
«шукає багряними губами...»
Читати повністю
Андріана Кіндратович
/
Лірика
сукровиця
«одне слово може бути еталоном болю...»
Читати повністю
Андріана Кіндратович
молитва в часі війни
«може, хоч тебе він послухає»
Читати повністю
Андріана Кіндратович
/
Лірика
«вкриваюсь усуціль...»
«будь-яка хмара минає»
Читати повністю
Андріана Кіндратович
/
Лірика
світ без червоного
«тільки хто ж тоді уб'є вовка в цій казці...»
Читати повністю
Юлія Стахівська
/
Проза
Ожина
Наша екскурсоводка – практикантка Ліза, у легкій чорній сукні, злегка бліда, явно не місцева, але виглядає тут дуже природно, якось вписано в інтер’єр. Її руки доглянуті й нервові. Каже, що за часів князів тут усе було зовсім інакше, хіба що камін та величезний підлоговий підсвічник ті самі, решта – назбирано з усіх усюд. Вона постійно плутається в датах, і один студент її поправляє, але, здається, її це мало обходить, сміється і просить менше довіряти Вікіпедії.
Читати повністю
Рекомендації
Олена Олійник
/
Бесіда
Анета Камінська: Я хочу, щоб мої співвітчизники знали таку Україну, яку знаю я: добру, красиву, сильну, відкриту, таку, що заслуговує на перемогу і мирне, щасливе життя
Відома польська поетка й перекладачка Анета Камінська стверджує: перекладати вірші українських авторів почала абсолютно випадково – після однієї зустрічі в книгарні, що стала пророчою. Утім, сьогодні вона є справжнім «голосом» українських поетів у Польщі, які розповідають про криваву війну, розв’язану російськими окупантами. Також Анета Камінська сама пише проникливі вірші про цю війну, пропускаючи через власне серце події, які переживають її численні друзі-колеги в Україні. Ці вірші вона виклала у тритомнику «Кімната з виглядом на війну» у вигляді щоденників. А зараз працює над четвертою книжкою циклу.
Читати повністю
Галина Ткачук
/
Есеї
Для цього не потрібен автор: хто замість письменників популяризує книжку. Польський досвід
Польська ситуація, як відомо, відмінна. Тут немає потреби захищати свою мову у межах своєї країни. Так само питання заідеологізованого іншомовного контенту для дітей не є таким гострим. Звісно ж, баланс між іноземним та національним актуальний для кожної нації, але тут проблема не сягає масштабу національної безпеки вже на рівні дитячого контенту. Однак певні професійні кола вбачають негативні тенденції у комерціалізації підліткової літератури, у результаті якої величезної популярності набувають книжки, яким, на думку експертів, бракує художньої цінності.
Читати повністю
Тетяна Терен
/
Проза
Коли закінчиться війна
«А знаєш, – кажу я, слухаючи твої думки про той день, коли все закінчиться, – в дитинстві я хотіла мати такий особливий килим-літак, на який зможу вмістити всіх, кого люблю. І там, на цьому килимі-літаку, з ними ніколи нічого не станеться. Ані пекуче сонце, ані руйнівна злива. Ані війна, ані смерть. Я досі уявляю цей килим-літак і думаю про всіх людей, яких я на ньому збираю і які житимуть вічно. For ever and ever. Amen».
Читати повністю
Олена Олійник
/
Бесіда
Кшиштоф Чижевський: Постійний вихід за межі себе – це найкращий спосіб бути собою
Бібліотека української поезії «Перед лицем війни», котру ми видаємо, є певним чином продовженням «Бібліотеки сараєвських письменників», яку ми видавали під час війни в колишній Югославії у вигляді збірок віршів. Нещодавня збірка Вікторії Амеліної «Свідчення», опублікована в Бібліотеці, завершує четверту серію, що є вже сороковою двомовною українською поетичною збіркою. Перекладачі – польські письменники: і ті, які перекладають із української професійно, – Богдан Задура, Лєшек Шаруга чи Анета Камінська, і ті, котрі тільки почали вивчати українську мову й співпрацювати з авторами, які часто добре знають польську, – Юлія Федорчук, Якуб Корнхаузер чи Катажина Шведа. Я сам переклав для цієї серії вірші Наталії Трохим, Ганни Осадко, Дар'ї Суздалової, Юлії Броварної, Анни Малігон та Назара Федорака. У нашому видавництві виходять і інші українські книжки. Нещодавно у серії «Меридіан» вийшли «Я перетворююсь... Щоденник окупації» – вірші та інші тексти Володимира Вакуленка, а також «Війна з тильного боку» Андрія Любки.
Читати повністю
Болеслав Лесьмян
/
Лірика
«VII. Задзвени, Зелена Годино! Запалай – гарячіше...» (Зелена година)
«Жар міражем сокир золотих вдарив у сосен тлуми! Треба всіх їх понарікати, ще раз дати їм імена...»
Читати повністю
Зємовіт Щерек
/
Юрій Завадський
/
Бесіда
Зємовіт Щерек: «Я ніколи б не написав про іншу країну щось таке, чого б не наважився написати про Польщу...»
Наше співіснування можна порівняти з життям в одній «хрущівці» – «європівці». І якщо хтось нашого сусіда з поверху атакує ракетами, то може згоріти весь будинок. Очевидною була нагальна потреба допомагати українцям, і не було місця для вагання, наче хтось напав на нас самих. Це продемонструвало, наскільки наші долі – українців і поляків – у цьому спільному будинку насправді пов’язані.
Читати повністю
Архів часопису
Усі номери
Усі
X
Політика стосовно файлів кукі
Сторінка використовує файли кукі відповідно до засад приватності. Окресліть умови доступу таких файлів у вашому випадку