Читальня / Тарас Шевченко
Тарас Шевченко (1814-1861) – поет, художник, мислитель, що став символом українського народу.
Народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині у родині кріпаків – Григорія Шевченка й Катерини Бойко. 1816 року сім’я Шевченків переїхала до Кирилівки, де промайнуло дитинство майбутнього поета. У родині, окрім Тараса, було ще шестеро дітей. Нелегка життєва дорога Т. Шевченка розпочалася з юних років. Коли Тарасові було 9 років, померла його мати, а через 2 роки – батько. Напівголодне сирітство привело малого талановитого хлопця у Лисянку до дяка, який навчив його грамоти і малярського ремесла. Тарас був допитливим і непосидючим хлопцем, дуже любив малювати й слухати оповіді про минуле.
1829 року як козачок пана Енгельгарда виїхав у Вільно, невдовзі – до Варшави, а 1831 року – до Петербурга. Зауваживши малярський хист Тараса, Енгельгард дозволив йому 4 роки навчатися у живописця В. Ширяєва. Це був надзвичайно важливий період у житті Т. Шевченка, адже у цей час він пише перші поетичні твори та знайомиться з художником І. Сошенком. Ця зустріч мала для поета особливе значення, оскільки І. Сошенко познайомив його з письменником Є. Гребінкою та відомим художником К. Брюлловим. Саме петербурзькі друзі приклали чимало зусиль, щоб звільнити Т. Шевченка з кріпацтва. 1837 року К. Брюллов розпочав роботу над портретом В. Жуковського, який продали на аукціоні, а за отримані кошти у квітні 1838 року викупили поета за 2500 карбованців. Отримавши волю, Т. Шевченко навчався в Академії мистецтв (у Петербурзі) і став одним з улюблених учнів К. Брюллова.
1840 року відбулася ще одна важлива подія у житті Т. Шевченка – вийшла друком поетична збірка «Кобзар» (увійшли такі твори, як: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови...»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами...»).
У травні 1843 року разом з Є. Гребінкою Т. Шевченко відвідав Україну. 1844 року були опубліковані поеми «Гамалія», «Чигиринський кобзар», «Гайдамаки», альбом офортів «Живописная Украина», а 1845 року, коли поет тяжко захворів, з’явився відомий вірш «Заповіт». У квітні 1846 року поет повернувся до Києва і долучився до Кирило-Мефодіївського братства. У березні 1847 року розпочалися ув’язнення членів Кирило-Мефодіївського товариства, невдовзі видано таємне розпорядження про арешт Т. Шевченка. У квітні 1847 року Т. Шевченка привезли до Петербурга і ув’язнили в казематі «Третього відділу». Тут поет написав відомий цикл поезій «В казематі». У травні оголошено вирок про його заслання в Окремий Оренбурзький корпус та заборонено писати і малювати.
З Оренбурга поет потрапив в Орську фортецю, але 1850 року за порушення указу про заборону писати й малювати Т. Шевченка заарештували і відправили на півострів Мангишлак. Лише у січні 1857 року він отримав лист про звільнення із заслання. 27 березня Т. Шевченко прибув до Петербурга, а влітку 1859 року знову вирушив на батьківщину, проте за поетом було встановлено нагляд. 15 липня цього року Т. Шевченка знову заарештували. Згодом поета звільнили, але зобов’язали виїхати до Петербурга, куди він прибув 7 вересня 1859 року. 1860 року опубліковано третє видання «Кобзаря» (1844 року вийшло друком друге видання).
10 березня 1861 року Тарас Григорович Шевченко помер. Над домовиною Т. Шевченка в Академії мистецтв виголошено промови українською, російською та польською мовами. Поховали поета спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі, але у травні 1861 його перепоховали у Каневі на Чернечій (тепер Тарасова) горі.
Творчість
- Публікації в нашому часописі
- Школярам. Україна
- Лірика
Творчість автора
- Звернення
- Есеї
- Лірика