«За сонцем хмаронька пливе...»

За сонцем хмаронька пливе, 

Червоні поли розстилає 

І сонце спатоньки зове 

У синє море: покриває 

Рожевою пеленою, 

Мов мати дитину. 

Очам любо. Годиночку, 

Малую годину 

Ніби серце одпочине, 

З богом заговорить… 

А туман, неначе ворог, 

Закриває море 

І хмароньку рожевую, 

І тьму за собою 

Розстилає туман сивий, 

І тьмою німою 

Оповиє тобі душу, 

Й не знаєш, де дітись, 

І ждеш ного, того світу, 

Мов матері діти.