Посестри. Часопис №29 / На могилі Шевченка, ІІ

Спинились ми на "Чайці". 
Васильченко з "Кармелюком", 
я — з "Сковородою". 
Пригадую: в ріці задумавсь місяць... 
А на веранді над водою 
пісні і карти круг стола: 
приїхали, бач, до Тараса 
од Скоропадського Павла, 
од свинопаса! 
Жалілися: нема добра, 
а ми ж добра всім хочем.
Росію нам "собрать" пора!
Павлу послужим "между прочим",
а там...
Кривавивсь місяць по краях.
Заснув товариш мій селюк.
...а там не випустим із рук!
І враз заплакала вода...
І ні в кого було спитать:
кого ж нам на Вкраїну ждать?
— Кармелюк.
— Сковорода.