Посестри. Часопис №102 / Ой гляну я, подивлюся

Ой гляну я, подивлюся

На той степ, на поле;

Чи не дасть Бог милосердий

Хоть на старість волі.

Пішов би я в Україну,

Пішов би додому,

Там би мене привітали,

Зраділи б старому,

Там би я спочив хоч мало,

Молившися Богу,

Там би я… Та шкода й гадки,

Не буде нічого.

Як же його у неволі

Жити без надії?

Навчіть мене, люде добрі,

А то одурію.

 

[Перша пол. 1848, Орська кріпость]