Заповіт

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отоді я

 І лани і гори –

Все покину, і полину

До самого  Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кровʼю

Волю окропіте.

І мене в семʼї великій,

В семʼї вольній, новій,

Не забудьте помʼянути

Незлим тихим словом.