Посестри. Часопис №10 / Новенький ровер старенького пенсне
НОВЕНЬКИЙ РОВЕР СТАРЕНЬКОГО ПЕНСНЕ
(КНИГА ЖИТТЯ І СМЕРТІ)
Над двадцятим віком
кукіль та Парсифаль.
П. Тичина
Сміх буде, плач буде
Перламутровий…
П. Тичина
Все можна виправдати високою метою –
та тільки не порожнечу душі.
П. Тичина
ПРОЛОГ 1
ПРОЛОГ 2
БЕЗ НАЗВИ
Стою. Молюсь. Так тихо-тихо скрізь, –
мов перед образом Мадонни.
П. Тичина
Я бриню, як струни
степу, хмар та вітру.
П. Тичина
Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають,
Ще половіє злотом хвиль на сонці жита риза
(Вітри лежать, вітри на арфу грають); –
А в небі свариться вже хтось.
П. Тичина
«Сміється стежка...»
«Ранок. Тичина босий...»
«Дівчина від криниці...»
«Тичина до щоденника...»
«Каганець ледь-ледь блимає...»
«Звідкіля бджоли мед носять...»
«Ланом конюшини, з пасіки повертаючись...»
«Ні човна у небі, ні місяця у воді…»
«Тичина – парубок на три селі...»
