14.04.2022

Посестри. Часопис №4 / «З міста, що ракетами розтрощене...»

З міста, що ракетами розтрощене,

До усього світу прокричу:

Цього року у Неділю Прощену

Я, здається, не усіх прощу!

 

Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!

Та у пеклі цих страждань-терпінь

Все ж стоїть золотоверхий Київ,

Буча, і Гостомель, і Ірпінь.

 

Ми усе здолаємо і вистоїм!

Потім ще і рештки приберем

Тих усіх, котрі були тут прислані

Вузькооким лисим упирем.

 

З вами й я і вистою, й вцілію,

Як у землю рідну міцно впрусь.

Я ніколи не прощу Росію.

...Чом відводиш очі, Білорусь?

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Ірванець О. «З міста, що ракетами розтрощене...» // Посестри. Часопис. 2022. № 4

Примітки

    Пов'язані статті

    Loading...