Посестри. Часопис №44 / Чекаючи в укритті на бомбу

Вони тремтять, зіщулюються,

заплющують очі,

затуляють вуха,

моляться, мовчать,

свій притискається до свого,

чужий притискається до чужого,

дружина притискається до поганого чоловіка,

погана дочка обійняла матір,

п’яниця промовляє: «Прости мене, Господи».

 

Усіх розкриває страх,

єднає страх,

очищує страх.

 

Спільно возносяться вони

на небо страху.