04.01.2024

Посестри. Часопис №92 / тіні

Позабули дощенту нас перші розмови,

І примари – з квартири, трамваїв і брами.

Залишився той памятний вечір тим самим

На бульварі, де смугами небо зимове.

 

Чую шурхіт грудневих дерев його знов,

Між тіней та морозу прямую і досі –

І під ноги тобі я стелю свою кров,

Мов із саду з твого повертаюсь волосся.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Яструн М. тіні // Посестри. Часопис. 2024. № 92

Примітки

    Пов'язані статті

    Loading...