Посестри. Часопис №92 / коли тут сипле сніг

Коли тут сипле сніг на дахи двосхилі

І гурчить вантажівка з вуглем припорошеним,

На одній з планет, досі не відкритих,

Триває війна комах. В мінералах

Метеору, що летить крізь вічність,

Обрис життя органічного з білка й нещастя.

 

Старий із сивою бородою з галузок і хмизу,

Святий снігу, покровитель гаражів закритих

І вокзалів засипаних, на які у сутінках

В клубах пару в’їжджають запізнені потяги,

Благослови метали, каміння, вогонь...