07.09.2023

Посестри. Часопис №75 / Гімн («Сумно так, боже! Розлив ти для мене...»)

Сумно так, Боже! Розлив ти для мене

Райдуги в небі ясні, променисті,

Гасиш, укинувши в море студене,

Зорі огнисті...

Хоч і золотиш природу ти гоже, 

Сумно так, Боже!

 

Марно стою, немов колос порожній,

Втіх і розкошів не знавши на світі,

Тихим здаюся людині я кожній,

Сином блакиті, 

Серце тобі лиш відкритися може:

Сумно так, Боже!

 

Як дитинча поникає від плачу,

В хаті зоставшись без матері, бідне, 

Так я заплакать ладен, коли бачу

Сонце західне.

Знаю, настане світання погоже, 

Сумно так, Боже!

 

Випливши нині у море далеке, 

Сто миль від берега, сто миль до того, 

Бачив я: білі летіли лелеки

В дальню дорогу.

В Польщі стрічав я видовище схоже...

Сумно так, Боже!

 

Часто ходив я на людські могили,

Рідного майже не знаючи дому,

Був мандрівцем, що іде малосилий

Супроти грому;

Все на землі цій до мене вороже...

Сумно так, Боже!

 

Знаю: схоронять мене, бідолаху,

І не поставлять колони на гробі, 

Тільки ж цвинтарному заздрю я праху,

Тихій жалобі.

Та неспокійне я матиму ложе...

Сумно так, Боже!

 

В рідній країні за мене лунає

Чиста молитва із серця дитини,

Та корабель мій у далі безкраї

Плине і плине.

Як тій молитві зм'якшить моє ложе?

Сумно так, Боже!

 

Пишну веселку, що ангели світлі

В небі воздвигли, у роки прийдущі

Стрінуть нові покоління розквітлі,

Теж умирущі...

Хто мені серцем смиритись поможе?

Сумно так, Боже!

 

Писав при заході сонця на морі перед Олександрією 19 жовтня 1836 р.

 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Словацький Ю. Гімн («Сумно так, боже! Розлив ти для мене...») // Посестри. Часопис. 2023. № 75

Примітки

    Пов'язані статті

    Loading...