Посестри. Часопис №174 / Екзаменаційна комісія

Тиша.

Ріпак цвіте на пагорбах по той бік дороги.

Спокій

переривається шумом поодиноких автівок.

Подеколи голосніше скрикнуть горобці,

хтось зітхне.

Непорушність.

Запах ріпаку медовий, трохи нудотний.

 

Інтернет сповнений смертю – хтось несподівано,

хтось після довгої хвороби,

хтось просто перестав існувати.

З-під руїн ніхто не дістав понад двісті тіл.

Босоногі чекають свого першого поховання.

Важко буде їх зодягнути,

важко в’язнів відвідати і будь-що шанувати.

 

Шоста заповідь не стосується дворічок і немовлят.

П’ята не стосується, так само, як і дві останні.

 

Ріпак жовтить тіні,

українська дитина пише твір про дружбу.

Тиша й мертвотність.

І нудотний запах далеких смертей.

Подеколи чутно птахів.