Посестри. Часопис №162 / Різня беріз

Березі відкрию сокирою жилу

(Ударю по кореню, чахну по тілу),

Бризне з берези сукровиця соку.

Ввіп’юся губами у рану глибоку.

 

У стовбур берези вгризуся зубами,

Вогку кору поздираю губами,

Соки ссатиму без упину,

Цілунками виснажу серцевину.

 

Може, ті з брості живої ліки

Навчать мене слів – нині й вовіки:

Осанни березам, осанни літу,

Устам шаленим, Божому світу.