Посестри. Часопис №92 / Краківська фортеця

Форти осінні як форель

проблиснуть цеглою-лускою,

мов золінген чи опінель

ковткою сталлю і ковзкою.

 

У мить такого непокою

грудьми торкаєшся грудей

чи п’єш з таких старих бадей,

яких не буде під рукою

 

в місцевих. Між двох міст на К.

не перекинути містка,

не ставши Кафки персонажем?

 

Лапянка й Бенек мовчазні

комусь наснились уві сні –

і ми поспати в ньому ляжем.