Посестри. Часопис №7 / Софія Київська

СОФІЯ КИЇВСЬКА

 

Відбити липневу атаку,

У листя пірнути мерщій,

Вгадати по вірному знаку

Обіцяне справдження мрій.

Дістатись підвалин Софії,

Тих вуст небуденних її,

Чиї обереги святії

Ще й досі лежать у землі.

І знов пережити пологи,

Чи верхнім, чи нижнім шляхом

Потрапити в ті діалоги,

Де Мудрість — одна з хромосом.

Мовлям народитись одразу,

Бо віще промовити зміг,

Людську пуповину до часу

Тримаючи, мов оберіг.