26.05.2022

Посестри. Часопис №9 / «Коли б ти, сонечко, хоч раз...»

Коли б ти, сонечко, хоч раз

Дізналось,

Як дуже темряви ще в нас

Осталось, –

То не ховалось би вечір

В простори,

За той пурпуром влитий бір,

За гори!

 

День поминає, наче мить…

Ждуть люди,

Що вспіє мерзлі обігріть,

Їх груди,

Навіє в душу любих дум…

Та годі:

Він утікає… Жаль і сум

В народі.

 

О, швидше б ясність духа всім

Придбати,

Щоб смутку-горенька зовсім

Не знати.

Щоб всяк до світла радо звів

Повіки,

Щоб блиснув промінь кращих днів

Навіки!

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Конопницька М. «Коли б ти, сонечко, хоч раз...» // Посестри. Часопис. 2022. № 9

Примітки

    Пов'язані статті

    Loading...