Посестри. Часопис №88 / Галицькі клезмери

Сіре небо, пошите з розпоротого лантуха.
На пагорбах двометрові порепані гарбузи,
Що сиплють з волохатих нутрощів 
                                                     блідим насінням.
Перуки пирію, теракотові перелоги.
Дерева, так-сяк скручені з матового дроту. 
Фургон – що за колеса – мабуть, від млина!
В повозці кілька галицьких клезмерів
Старанно налаштовують інструменти. 
                                                      Бороди й пейси
З металевих стружок, якими
Штопором стікає промаслена веселка.
Срібні місяці підков ладні вирушити в путь.
Щоправда, замість коня нерухомий скелет –
Вапняний сталактит з похиленою головою.