Посестри. Часопис №87 / Збіжжя

Дивовижне розколошення сонця в збіжжі.
Розмноження пшениці, вівса, жита.
На світі побожне буття – а після життя
Перебування побіжне.

 

– У збіжжі питаєш дорогу?
У кого? У кого?

 

У тиші бездоріжній
Колосся, зігнуте до землі,
Мов знаки запитання стоїть.

 

– Виводиш зі збіжжя
Побожність і Бога,
Та ніщо не зрівняється з твоєю убогістю,
З вітчизною твоєю.

 

Лише допоки ти в побожнім часі,
Ти багач, Мідасе,
По вуха у райському золоті.