Посестри. Часопис №83 / хтось інший

Хтось інший зможе розповісти,

Хтось інший знайде вдалу мить,

Коли впаде зів’яле листя

І другий ліс в траву злетить.

 

Хтось інший, може, юність іншу:

Рівнину, даль, підйом, – почне,

Де в бездоріжжі сиві тиші,

Холодне листя весняне.

 

Чиєсь відіб’ється обличчя

В воді, де плавав я малям,

Озерних лон в бадиллі ніччю

Блакить і присмерк світять там.

 

Крізь часу ліс, імли лабети

Далеку руку подаю –

Забрати йдеш услід, поете,

Звук, запах, молодість мою.