Посестри. Часопис №71 / Один день у Тикоцині. Повернення

                                Тикоцин, казкове містечко 
                                                 Аґнєшка Осецька 
 

       картина перша 
Промені передобіднішнього сонця відбиваються від фасадів і бруку, творячи імпресіоністичні полотна. Його малярська забавлянка зупиняє мене на тикоцинському ринку. Під закритими повіками міста базарний тлум сповнений гамору й барв. 

 

         картина друга 
Торкаюся мурів величної синагоги. Крізь долоню пропливає тиха читанка рабина, що схилився над Торою. 

 

         картина третя 
Торкаюся каменя, який бачив пишну ходу чільних владців. Чую цокіт кінський, що з кожною миттю гучнішає, аж луна йде. 

 

         картина четверта 
Хвилі Нарви повідають про давнішній річковий порт, що є братом світу. Ниткою ріки сунуть у бік Вісли барки з деревом, збіжжям і дьогтем. 

 

         картина п’ята 
Душа міста поглинає мене так, як поглинає подих віків. Хочу зостатись у ній якомога довше. 

 

         картина шоста 
На хмарі риси людського обличчя і німий крик убитих. 

 

         картина сьома 
У бернардинців жінка. Вона врятувала нашого сина від смерті. 
Її дихання – повів у крихітних легенях. 

 

Кладу камінчик на камінь 
З молитвою про щасливе тривання казки. 
Гевену шалом алейхем.

 

* Місто у східній Польщі (Підляшшя) біля річки Нарва. Тут до сих пір збереглася синагога (зараз – музей).