Посестри. Часопис №159 / Молода мати годує грудьми

Сім'я послуговувалася фразою:

коли дідуся не було вдома,

прийшло гестапо і спалило книжки.

Оскільки дідуся не було,

забрали його брата. Не повернули.

 

Куди ходив дідусь?

По хліб? Адже вони мусили їсти.

А може, саме тоді

він клав до кишені той сигнет з аметистом

(який тепер на пальці моя мама носить ще досі).

Або брав на спину Фалата,

(за якого тато '92 року збудує дім).

Думаю про це (думаю про це багато).

Однак не знаю, о котрій дідусь тоді

грав у карти.

Він вийшов із цього живий у серці,

чи, радше,

мертвий.

І о котрій гестапо ліквідовувало

книжки і людей

в Ченстохові, саме тоді.

 

Чи, може, тоді зважувалися також уділи

речень, які писатиму?

(думаю про це, думаю про це багато).

 

Їхні дух і потенціал.

Чи будуть вони ніби вибухи бомб?

Або як розчахнуті вибухом стінки артерій?

Коли дідусь повернувся,

тоді, додому, то думав про себе краще

чи гірше?

І наскільки великий це мало вплив

на мого батька. Ну бо мало.

 

А ще через трохи.

Молода жінка (моя бабуся)

з немовлям біля грудей (мій батько).

Хтось клацнув знімок. Хтось, хто міг дивитися

на її оголені груди (дідусь?).

Тих грудей не так уже й багато,

але відразу видно, що відбувається.

Молода мати годує грудьми.