Посестри. Часопис №55 / «Ніби йду вулицею Андерса у двір...»

                                                                                                                               Як углиб плоду

                                                                                                                               сходжу в себе.

                                                                                                                                       Ярослав Івашкевич

 

Ніби йду вулицею Андерса у двір,

Повз бар млєчний мій шлях.

Або – зі зворотного боку:

По Левартовського,

А назустріч мені по Заменхофа –

Наснилі... На Умшлагплац...

Плід знає глиб.

Запакований конверт несу

По гіпотенузі.

Глиб плоду я,

І весь Муранів –

Як судома воїна біля Мазовецької

І тис ягідний жалобний.

В одному вікні прокидається,

В іншому – засинає тис.

Тссс... І тисне на підмурівок.