16.02.2023
Посестри. Часопис №46 / Алушта вночі
Дата публікації:
16.02.2023
Видання:
Категорія:
Свіжішає вітрець, жарота відлягає,
Світило золоте спада на Чатирдаг,
Розбилося в скалки у нього на плечах
І гасне. Мандрівник спинився, поглядає:
Чорніє пасмо гір, долину ніч поймає,
Шепочуть, мов крізь сон, потоки у гаях,
І – квітів музика – солодкий ллється пах,
Що для ушей мовчить, до серця промовляє.
Мене вколисує пітьма і тишина,–
Аж от немовби вся гойднулася колиска;
То світлий метеор блакить перетина.
О ноче східна! Ти – неначе одаліска,
Що поцілунками зчаровує до сну
І раптом будить знов жадобу вогняну.
Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Міцкевич А. Алушта вночі // Посестри. Часопис. 2023. № 46