Посестри. Часопис №26 / Браття

На знимці вранішні птахи

безголосі, безсонні, як детонація дизелю,

як танки, слизькі від роси, —

машини, що пришивають людей до повітря,

пристрої, що слугують відродженню,

або ж як?

Ці птахи марґінальні, забарикадовані в листі,

не провадять ні з ким перемовин,

воду проковтують натще,

без опису залишаються.

І залишаться осторонь соціуму,

і їх за каліцтва ненавидітимуть, —

завіщо вони зосталися

і застигли?