Посестри. Часопис №25 / Цілуй іще!

Цілуй іще! твої вуста нестямні й божевільні!

Немов од келиха вина, від них сп'яніти можна!

Обманюють? – нічого, я обманюю так само.

Ніхто з нас не кохає одне одного. Дурниця!

Обман свій добре знаємо і любимо обман свій,

Цю вправну гру над пащею розжареного пекла

І ці несамовиті наші губи та криваві,

В єдиний пломінь злиті, з насолоди непритомні,

В яких нуртує кров жива, прямуючи до втіхи!

Нехай усе обманом буде – що мені до цього,

Коли єдина правда – розкіш губ твоїх, дівчино!

Обманюй і цілуй! Палкіше! дикими вустами!