Посестри. Часопис №204 / «чи вистачить нам пам'яті на все...»

чи вистачить нам пам'яті на все,

що сталося із нами за чотири,

за п'ять, за шість, за десять, за двана-

дцять літ війни, що рідні імена

відчужує і відпускає в небо

 

чи стане наша пам'ять рубом, ребом,

останнім рубежем, дитям, що ссе

кров з молоком у вистиглій квартирі

у тиглі часу, що скипає, в тирі

історії, що всіх кудись жене

 

попри руїни міст колись обжитих,

повз кістяки машин, крізь пустку жител

через поля, окопами пориті

на стільки сотень літ ушир і вглиб

 

щоб там, щоб потім, щоб у тім «по всьому»

по пам'яті вертатися додому,

по рідних іменах, по незникомих

дитині, що зросте і доживе

 

всіх помяне – і не простить нікому

 

23 лютого 2026 року