11.08.2022

Посестри. Часопис №20 / «Муранов височіє...»

Муранов виcочіє

на шарах помирання

фундамент спирається на кістку

підвали у вирвах

спорожнілих від крику

 

Було не було є як є

 

Є спокій розчищених стогонів

чорна заграва околілого вогню

міцно стоїть Муранов

на могилі пам’яті

більшість листів доходить

 

Було не було є як є

 

І я як він випхнутий

на поверхню попелу

під зорі з товченого скла

 

Було не було є як є

 

хотів би я просто мовчати

але мовчачи брешу

 

хотів би я просто йти

але йдучи топчу

© Copyright by spadkobiercy Jerzego Ficowskiego 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Фіцовський Є. «Муранов височіє...» // Посестри. Часопис. 2022. № 20

Примітки

    Пов'язані статті

    Loading...