31.03.2022

Посестри. Часопис №2 / «За край усіх можливих днів...»

За край усіх можливих днів 

і місяців у біле коло ти випав. 

І, мов джміль, дзвенів 

крізь світ блідий за склом спроквола. 

Всі пори року як одна 

течуть гуртом крізь смуток шиб, 

і видно віадук з вікна, 

гараж, як всохле листя лип. 

Не повернусь, все далі йду, 

в мотив поривчастий зникомий, 

коли пришвидшують ходу 

без мене потяги-фантоми. 

 

(шпиталь, III.1941) 

 

 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Бачинський К. «За край усіх можливих днів...» // Посестри. Часопис. 2022. № 2

Примітки

    Пов'язані статті

    Loading...