30.06.2022

Посестри. Часопис №14 / матерія

матерія

 

із дитинства мені залишилися здерев’янілі перстеники 

дні всякли в підлогу я пустила дротяні корені 

трав’яні коліна линяли з тканин множилися 

шари шкіри на п’ятах проколи 

на вухах струпіли на краях це гарне місце 

допоки тут не оселишся відтинаю всі 

бретельки і кидаю у воду собака дрижить від холоду 

на другому боці світу встає сонце 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Нємєц М. матерія // Посестри. Часопис. 2022. № 14

Примітки

    Пов'язані статті

    Loading...