Посестри. Часопис №13 / З часу до позачасся

З ЧАСУ ДО ПОЗАЧАССЯ

 

Дім діда та баби Шуберів

із самого їхнього приїзду в 1935

зі Львова до Сянока

завжди на тій самій вулиці

 

Ельжбети Ґрановської 2,

Ґрановськаштрассе 2 (цвай),

Марцеля Новотки 2,

2 Полку Підгальських стрільців 2.

 

Коли збігли сімдесят два роки,

я продав цей дім,

з усім, що було, а саме: з

(1) геодезичним описом ділянки

 

та (2) техпаспортом будинку

разом із кресленнями архітектора

(3) записом у кадастровому реєстрі

(4) будинковою книгою, в якій

 

хто з ким і як довго.

Хто кого зачав тут.

Кого звідси забрав

катафалк пана Яйка.

 

Ця пречудова карета,

кучер в лівреї,

пара коней, що сипле

вівсяними яблуками,

 

будили в нас,

дітях,

безмежний

захват.

 

Стільки разів здавалося,

Що це-тепер

є саме Це

і це вже раз і на завжди.

 

Але приходив

новий інший біль

і Це припиняло

бути Цим.

Дивись також: Кругле око погоди та інші вірші