Посестри. Часопис №123 / «Де мешкав Антонен Арто...» (із циклу «Мов привид мов»)

3

Де мешкав Антонен Арто

Несеться потяг над тунелем

І кортасарівський Мореллі

Там розгорнувся на всі сто

Невідворотні ті оселі

Де перелітний привид мов

В тобі випростується знов

Знімає доля нас зі скелі

І навертає до портів

Цикад-лаванд нестримних злив

З якої вийшли ми шинелі

В яку туніку увійшли

Чи в борть у вигляді бджоли

Чи в сни чужої цитаделі

Чи в Краків кроків на Вавелі

Допоки всіх бібліотек

Книжки куйовдяться в долонях

А Крим ховається у лоні

Мальмуску між волог і спек