Посестри. Часопис №113 / Сім речень (але може бути й більше)

Гуґо Ханке, прем’єр РП в екзилі, був

інформатором СБ (кликуха «Важний»), після повернення у Польщу

відразу став заступником у голови діаспорного товариства.

Мельхіору Ваньковичу велося добре в Польщі:

від комуністів отримав віллу, найбільші ставки за книжки

(урізані цензурою),  

дозвіл на лекції, чотириста долярів зарплатні й можливість

виїжджати (за державний кошт).

Станіслав Цат-Мацкевич, щойно приземлившись на Окенці,

брата Юзефа скритикував, а шефа Вільної Європи швиденько

Геббельсом назвав.   

Клавдій Грабик, знаний на еміграції діяч, після розмови

з Путраментом, налагодив співпрацю в Америці з консульствами ПНР,

а потім, уже в Польщі, з МВС.

Домінік Городинський, котрий за гроші від режиму їздив по Європі

та емігрантів намовляв вернутись, писав обширні доноси для СБ.

Антоній Слонімський у бюлетені «Край» (заснованому службою

безпеки) напередодні жовтня[1] публікував на еміграцію їдкі   

сатири.

Віктор Тростянко, безкомпромісний коментатор Вільної Європи,

співпрацював із розвідкою ПНР.  

У реченнях визначте належний підмет

і присудок з’ясуйте для себе, відповідний.

 

* Див.: Sławomir Cenckiewicz, Oczami bezpieki. Szkice i materiały z dziejów aparatu bezpieczeństwa PRL, Kraków 2004 (Славомир Ценкевич. Очами безпеки. Нариси і матеріали з історії апарату безпеки ПНР. – Краків, 2004).

[1]У жовтні 1956 р., після смерті Сталіна, в Польщі почалася політична відлига.