Посестри. Часопис №11 / Молитва сірої людини

МОЛИТВА СІРОЇ ЛЮДИНИ

 

Щоб дали мені нарешті спокій і відпочинок
Від мітинґів революцій та атомних бомб
Щоб мені не розказували про ясне майбутнє
Щоб мені штучний місяць не морочив голову

 

Щоб мене не лякали перспективою нових
Горизонтів означених новими загравами
Сонць що сходять в очах так само хижо
Щоб загрозливі афіші не закликали

 

До ретельної служби ради Могутності Вітчизни
Щоб мені не казали вдосконалюватися
Щоб справлятися з завданнями про які мало знаю
Щоб не вчили До рядів Партії

 

Щоб не втягували і щоб я в колоні
Якійсь не крокував Найвищий у процесії
До вівтаря шинквасу Щоб мене не били
Підвищення цін на м’ясо або квартплату

 

Щоб не дбали про мій розумовий розвиток
Щоб не водили на річниці і
До моєї бідної голови скирти великих слів
Не всипали для того щоб не мав з них нічого

 

Щоб мені дозволили щось мати Щоб Тебе
Щоб хоч на хвилину Секунду захоплення
Смертю яка з-за Твоєї спини виглядатиме
Щоб не забороняли забути про життя

 

28 X 1968