Посестри. Часопис №101 / де мій дім

з місця, в якому народилася,

виїжджала назавжди кілька разів

спочатку в місто, записане в паспорті як місто народження,

потім у місто, яке називаю першим рідним містом дитинства,

потім у місто, яке називаю другим рідним містом дитинства,

потім повернулася,

далі знову в місто, яке називаю першим рідним містом дитинства, –

і там вчилася,

далі все шкереберть – і

тоді в місто, де народилися мої діти і яке я марно силкувалася відчувати рідним,

далі все шкереберть – і

в чуже місце з рідними вітрами,

тоді місце, де я народилася, окупували

(ми зараз тут)

і що я хочу цим сказати?

не відчуваю жодне з цих місць і міст своїм

мій дім – це я, тут зрозуміло,

а проте

де моє місце під сонцем

чи під місяцем

годі спіймати

від

чуття

летке

легке

фатаморганне

 

стривай

чи не голос забутих предків

дався чути в останньому слові

чи не в літературі, бува, моє місце

чи мій дім не у книжці, бува?

 

25.03.2023