13.08.2026

Посестри. Часопис №221 / Сорочка

Лікарняна сорочка, спільного використання, анонімна,

що переходить від пацієнтки до пацієнтки.

Сорочка, яка краще чи гірше прикриває наготу,

сорочка, яку піднімаєш перед цілою групою лікарів.

Тремтиш у ній, чекаючи на незручному кріслі

Поки тебе викличуть – за мить – до операційної.

Сорочка зі слідами кольору прополісу

в місцях, де відбилося тіло,

оброблене перед операцією дезинфікуючим засобом,

як шкіра жінки-воїна рудою фарбою

або курка, натерта маринадом.

Сорочка сусідки по палаті заплямована кров’ю,

і сусідка цього соромиться,

тут, в світі суден і катетерів.

Сорочка нічна, денна, що дрейфує

поверхнею, коли тебе затягує в глиб наркозу,

сорочка – німий, блідий свідок

хірургічних інструментів у дії.

Вона перша торкається ран, швів, перев’язок,

раніше ніж ти звикнеш до них.

Ти тільки й чекаєш сигналу, що тобі дозволено її зняти

і перевдягнутися в свої речі. Наче вона

не стала цілком твоєю річчю,

навіть коли звільняєшся від неї, коли, зім’ята,

вона опиняється на смітнику.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Домбровська К. Сорочка // Посестри. Часопис. 2026. № 221

Примітки

    Loading...