Посестри. Часопис №203 / Балкон

Багато років тому її легені

почали руйнуватися. Ми всі це бачили,

але тоді хворів тато, а оскільки він хворів гірше,

легені мами опинилися в черзі до.

Так-то воно ведеться

у сім’ях.

Бо в газетах

для жінок кажуть інакше.

Потурбуйся про себе,

радять вони, на рівних

із вмираючим чоловіком.

Але я знаю, що все не так просто для когось,

хто вмочив п’яту

у війну.

 

Тож за деякий час легені мами, гречно

закопані в її тілі, почали обвалюватися, як часом

обвалюється балкон

у квартирі на першому поверсі.

На квіти, посаджені просто під ним,

і на кущі. І не знати кому писати

з цього приводу. До контори під назвою «Редут»?

Чи самій вишукувати якогось спеціаліста?

А може, взагалі не боротися? Змиритись і натоптати у вертикальну щілину, що спинається від плитки до рівня поручнів,

родючої землі й висадити

в неї оті

тюльпани,

власне ті, що ростуть

у матері в квітнику?