Посестри. Часопис №19 / Сповідь на бруківці

СПОВІДЬ НА БРУКІВЦІ

 

– Це за мої гріхи, – завивала жінка. –

Це Божа кара, – завивала жінка.

 

Я купила каблучку за буханку хліба,

золотий годинник – за молоко для малюка.

Благали про уколи – не продала я ліків на уколи,

про йод – не дала.

 

Це за мої жахливі гріхи, о Боже,

так жахливо караєш Ти мене, Боже

праведний.

 

Завивала жінка, стоячи навколішки на бруківці,

падаючи на бруківку,

б’ючись головою об бруківку

біля малюкового

трупа.