Посестри. Часопис №188 / «Завжди є хтось, хто там уже ходив...»

Завжди є хтось, хто там уже ходив,

Він витягне тебе з твоєї нірки.

Ходили так, що випали одвірки,

Де лихо чорний накликає Див.

 

Фортеця визирає з чагарів.

Потерни, і люнети, і гармати

Ти можеш уявити і зблювати

Від запаху порохових димів.

 

О що це, Траклю: листопад і Краків?

Навколо чи не забагато знаків?

Міцну фортецю п’єш – п’янієш враз

 

І вештаєшся голими полями.

Тут світова, і хочеться до мами,

Але, Георгу, поки що не час.