Посестри. Часопис №181 / «Якби ти могла написати...»

Якби ти могла написати

Про силу незнаних родів,

Безодню родин незачатих,

Яким би сам Всесвіт радів.

 

Запліднено Краків. Як Віслу

Губами трамваїв береш,

Дитиною бути не пізно,

Що гільзи знаходить, авжеж.

 

На схилі узгір’я Лясоти,

Де випнувся форт Бенедикт,

Напевно дізнаєшся хто ти

Ковтками найважчих рідин.

 

В одному хімічному складі

Усі зберетеся колись,

В кублі компромісів зачаті,

Живі через той компроміс.