Посестри. Часопис №96 / (надвечір'я)

він зводить автомат і стріляє.

спалахує золотаве фазанове пір'я.

сонце лягає головою просто

в траву, щоб не чути пташиного хрипу.

пахне кров'ю і трохи – вечерею.

 

вона перев'язує гілку яблуні

помаранчевим светром – щоб прижилася

назад після осколкового поранення.

светр їй уже ні до чого – її власна рука

не приживеться.

 

вони хрестять одне одного перед тим,

як лягти спати у старому льоху,

викреслюють день і два запитання до бога.

список їх нескінченний.

і вгорі: чи повернеш нам сина,

з яким немає зв'язку ще від грудня.

 

24 травня 2023, Львів