15.09.2022

Посестри. Часопис №25 / Ополудні

ОПОЛУДНІ


Вздовж хатпонад  дахами,
Завзятий  жар  ополудня
Повітря  імрить  пучками
Невловного  світла  пруття...

Серед мурав темнолицих
Рос сохнуть в пітьмі сліди,
А журавлі при криницях
Вдивляються в даль, в сади.

На пагорб з іншого боку
Глід виповз і барбарис
На сонячний пил потоком
Тінь гілля жбурля навскіс.

Ополудень сам із себе
Розтринькує в сон таємний
Просвічує небом в небі
Прозірчастий місяць денний.

Зненацька в дерев міжвітті
Засяла смагляво вишня –
О, зараз, в цей час, в ці миті
Кохати – – когось – – всевишньо!..

Цей жар і блакить у змові – –
У грудях подих запертий.

Моя  голова  любові
Ополудні  снить   уперто.

 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Лесьмян Б. Ополудні // Посестри. Часопис. 2022. № 25

Примітки

    Loading...