Посестри. Часопис №133 / Тому ти мені й потрібна

Було б ліпше, якби ти не існувала? Якби

світ ніколи не знав тебе, не зіштовхувався

з тобою? Не відбувалась би тьма-тьмуща війн.

Самогубці рідше б сюди потикалися

 

і відходили б винятково із неістотних

підстав, як-от недуга чи дорожньо-

транспортна пригода. Троянди червоніли б

у велетенських садах, аж поки помирали

 

через мороз або старість. Барви

і запахи не були б такі важливі. Якби

ти не існувала, мені б не довелось перейматися

новими фасонами сорочок, а штани, пошиті за розміром,

 

не мали б облягати симпатичну

дупцю. Я не їв би ікри, не пив би

шампанського, не дегустував би пребагато видів

вина, яке тобі смакує. Зранку

 

я б виходив із дому, а ввечері повертався б

із порцією свіжої мамонтової квасолі, придбаної в крамниці.

Живився б продуктами швидкого приготування плюс із мікрохвильовки.

Жоден день не мав би кращої кінцівки-пуанта,

 

аніж цей, адже не мав би її взагалі.