Посестри. Часопис №99 / Моя пісня-1
POL. – I'll speak to him again.
What do you read, my lord…
HAM. – Words, words, words!
Shakespeare
*
Зле, зле все і всюди ведеться,
Тая нитка чорна прядеться:
Вона при мені, за мною, переді мною,
Вона у кожнім зітханні,
Вона у кожнім вітанні,
Вона в сльозі, в молитві, в гімні – луною.
*
Не порву: вона сильна,
Мо’ й свята, хоч омильна,
Мо’, цю стяжку я рвати не хочу;
Але всюди – о! всюди –
Буду я – й вона буде:
Тут – в розгорнутих книгах, охоче.
Там – у забрості квітній,
Десь – в дорозі досвітній,
Щоб спрядати осінню онову.
І розм’якне поволі,
Щоб з’єдинитись в долі,
Стати ланкою ретязя знову.
*
Без плачу і без квилу
Я здобудусь на силу,
Хай дадуть мені лаври і чару!..
І себе увінчав я,
Пив, і всім вибачав я,
А навколо казали: "З Тартару!"
*
В серця ради, як завше,
Прошу, руку поклавши,
Але раптом десниця застигла:
Сміх довкола здійнявся,
Без руки я зостався,
Моя права – мов з чорного тигля.
*
Зле, зле все і всюди ведеться,
Тая нитка чорна прядеться:
Вона при мені, за мною, переді мною,
Вона у кожнім зітханні,
Вона у кожнім вітанні,
Вона в сльозі, в молитві, в гімні – луною.
*
Без плачу і без квилу
Я здобудусь на силу;
не покинь мене, сріберна ліро!
Чорноліську я думу
Кличу – зцілить хай стуму!
Грав я, грав…
…затуживши над міру.
Писано у Флоренції, 1844 р.
