Посестри. Часопис №97 / Змова з померлими
За яких обставин тобі сняться вмерлі?
Як часто про них думаєш, перш ніж заснути?
Хто з’являється першим?
Чи завжди той самий?
Яке ім’я? Прізвище? Цвинтар? Коли помер?
На що посилаються? На давню приязнь? Родичання? Вітчизну?
І чи кажуть, звідкіль прийшли?
Та хто стоїть за ними?
І кому – крім тебе – ще сняться?
Чи схожі їхні обличчя з тими, що на світлинах?
Чи старіють із плином літ?
Міцні? Заслаблі?
Скривавлені – чи зуміли зализати рани?
Чи й досі пам’ятають, хто їх убив?
Що мають в руках – опиши ці предмети.
Трухляві? Затвердлі? Попалені до вуглин? Спорохнявілі?
Що в їхніх очах – погроза, благання? Яке?
Чи лише про погоду говорите?
Про пташок? Про квіття? Чи ж про метеликів?
Жодних неприємних питань із їхнього боку?
А що тоді їм відповідаєш?
Замість передбачливо змовчати?
Ухильно тему сну замінити?
Прокинутися вчасно?
