Посестри. Часопис №96 / «навчи дитину спускатися в укриття...»

навчи дитину спускатися в укриття,

затуляти вуха, не клясти сирену,

клясти москалів, але так, щоби вишукано,

щоб через третю ногу качка копнула,

щоб у три поверхи, але по-нашому, по-старовинному.

навчи, що мова наша не солов'їна,

а чорногірна, чорнобильна, чорноземна –

горло проштрикує, легені виймає, калічить рота.

як лезо гостра. як сіль солона із-під Бахмута.

навчи дитину стояти рівно. тулитися.

не боятися проминути. але уміти себе впізнати

в старому дзеркалі, в хлібі бабиному.

навчи дитину дихати – жадібно,

як під водою, але спокійно. так, щоб надовго

вистачило одного вдиху. на всю атаку, на всю тривогу, на

постріл, вихід, вибух. на впертий вислів

себе самої почерез темряву і до світла.

навчи дитину того, чого що сама іще не навчилась –

жити.

 

23 лютого 2023, Вільнюс