Посестри. Часопис №88 / Ринок 14/1

На другому поверсі в будинку біля ринку,
за якихось три десятки метрів від мого вікна,
мешкав до 1916 року прадідусь Маурицій,
протягом шести днів на тиждень
після пополуднього сну спускався він 
                                  на перший поверх,
до кабінету з окремим входом з фасаду,
там, де тепер шинок і гральні автомати,
а раніше, понад пів століття тому, було фотоательє,
щоб між четвертою та шостою приймати хворих
і допомагати єству, зіпсованому гріхом,
а фурман, який вранці віз доктора до лікарні,
і всюди туди, куди той звик зазирати,
перетворювався на камердинера,
заспокоював галас у приймальні,
топив над свічкою сургуч,
полірував клямки