Посестри. Часопис №85 / «обгоріла бджола як людина у пошуках дому...»
обгоріла бджола як людина у пошуках дому
там де дому нема де руїни між інших руїн
плачу отже існую бо плач передує усьому
наче крик немовляти живий із живих україн
починається літо некошене просить косити
і волають о пімсту убитих дітей голоси
я німа і німую та прошу і буду просити
порятуй, Милосердний, народ мій веселий спаси
десь садок коло хати зітлів а з криниці - могила
занечищені й води солодкі і щедрі жита
порятуй, Божа Мати, молю Тебе днесь як молила
порятуй людське серце, о Радосте чиста свята
всім скорботним подай крізь загибель і стогін і крики
таємницю благого заступництва знову і знов
хай настане моїй Україні спасіння велике
дай Покрову Свою дай звитягу
дай, Мати, любов
хай у вольному новому краї народяться діти
хай мине ця різня хай почезнуть і відчай і страх
дай нам Радість, Пречиста, щоб ми не забули радіти
щоби ми пам’ятали та вже без отрути в серцях
це не просто війна це не просто жорстока потала
час новий на межі як усе на межі що пече
порятуй, Всеблагий, щоби нам перемога настала
ця війна незагойна та все ж і вона відтече
