Посестри. Часопис №84 / Багнючки

Багнючки жах які крижані, плюскотінням

Уві сні сновигають. Але ти не спи.

Ти пильнуй. Прислухайся, як ось попід лісом

Розмокло ворушиться земля. Крізь зарості жовтцю,

Крізь трави ходить. Луною несе

Наші пісеньки, і знову Галина Фроньцковяк *

Співає про велетенське дерево. Під яким ми

У плетених сукенках від тітки з Сілезії.

Пробуємо вмочити стопи в трясовину.

Пробуємо не вирости ніколи.

А там, що порушило стебла? Зблиснув хребет.

Може, форель запливла в багна?

Очі униз. Цікаві дитячі очі.

Але то лиш уламок коси. Невідомо звідки.

Над нами великий трансформатор,

А ми такі малесенькі, звисаємо під ним і лічилкою

Визначаємо. Котра з нас не побоїться і впаде до води,

А потім нижче. Глибше. Де корінці.

Де наші втоплені кошенята. У бульбашках страху.

Хребтів смугастих. Сплять.

 

* польська співачка