15.06.2023

Посестри. Часопис №63 / Пісня Орфея

Гарно ти співаєш, Орфею, добрий у тебе

піар, але не можеш продати себе, каже бог

підземного світу й виходить зісканувати документи.

Хмари збираються немов оркестр на симфонію

 

зливи. Вітер зірвав з яблунь

намиста яблук. Орфей стоїть у саду

і співає сарнам, їхні очі – це ніч, що зазирає

у вікна будинків. Олені тікають від нього,

 

не хоче його пісень навіть брунатний кіт,

лише комар вірний йому. Орфей не може

забути, як Еврідіка стояла на пляжі,

 

I’m so out of shape – говорить вона, а йому подобається

така форма, форма моря, його приплив

і відплив –це вічна робота пилки або ножа.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: розе а. Пісня Орфея // Посестри. Часопис. 2023. № 63

Примітки

    Пов'язані статті

    Дискусії про зміст і форму мистецького твору (Кляйнер – Інґарден – Рудницький – Антонич)

    У заголовку пропонованого дослідження можна було би вжити словосполучення «у літературному творі», адже Юліуш Кляйнер, польський літературознавець, і Роман Інґарден, польський філософ літератури, писали передусім про зміст і форму у мистецтві слова. Проте заокруглюємо цей ряд до українського письменника й теоретика мистецтва Богдана-Ігоря Антонича, який невипадково є останнім у ній — адже його теоретичні погляди є головним об’єктом уваги у цьому дослідженні. Щодо Михайла Рудницького, українського есеїста, критика й письменника, то він перебував найближче до Антоничевого теоретичного поля, адже цих двох літераторів та інтелектуалів поєднували творчі контакти – частіше через папір, але також і наживо.
    Читати повністю
    Loading...